У цьому випуску:
Виплати на окупованій території будуть доступні лише власникам російських паспортів
Окупанти змушують домовласників змінювати адресні таблички на російські, а комунальники демонтують українські вивіски та рекламу
У Бердянську окупанти розгорнули мобільний пункт набору до Росгвардії
В садочках окупованого Бердянська не вистачає дітей
Як в Україні продати житло, яке залишилось в окупації?
Подкаст 38: соцвиплати з паспортом рф, вивіски, рекрутинг до росгвардії, дитсадки, нерухомість
Ментальна підтримка в умовах окупації. Поради від психологині Наталії Бубнової
Інтерв’ю з перукаркою-колористкою Єлизаветою Тєльчаровою
Виплати на окупованій території будуть доступні лише власникам російських паспортів
З 1 січня 2025 року соціальні виплати та пільги на ТОТ Запорізької області будуть доступні лише для тих, хто оформив російське громадянство.
Раніше окупаційна адміністрація допускала отримання виплат навіть тими, хто не мав російського паспорта. Але вже з нового року це правило припиняє діяти. Як стало відомо BRD24 з окупаційних джерел, указ від 2022 року буде скасовано, а нові правила спрямовані на ще більший тиск на місцеве населення.
Правозахисники називають це прямим примусом до отримання російського громадянства. Аби забезпечити себе базовими потребами, як-от фінансовою допомогою на дітей чи інвалідів, людям нав’язують російський паспорт.
Окупаційна влада виправдовує це тим, що всі соціальні виплати з 2025 року будуть здійснюватися за російським законодавством через Фонд пенсійного і соціального страхування РФ. Деякі виплати все ж залишаються доступними, зокрема:
одноразові виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
щомісячні виплати на утримання дітей у прийомних сім’ях та під опікою;
пенсійні виплати;
щомісячні виплати по догляду;
виплати ветеранам Другої світової війни.
Через примус до отримання російського паспорта мешканці змушені вибирати між фінансовою підтримкою та власними принципами. Це не лише порушує права людей, але й свідчить про реальні мотиви окупаційної адміністрації – знищення української ідентичності на захоплених територіях.
Окупанти змушують домовласників змінювати адресні таблички на російські, а комунальники демонтують українські вивіски та рекламу
Вимога також стосується вивісок і зовнішньої реклами
Псведовлада повідомляє, що наразі замінено близько 40% табличок з назвами вулиць. Втім фінансування на це окупанти не виділили. Товариства співвласників житла та господарі роблять це власним коштом. Про це «Бердянськ 24» дізнався з Z-медіа.
Ба більше, окупанти вигадали вимоги до табличок: вони мають бути певного кольору та розміру, а текст – шрифту.
За словами окупантів, не всі бердянці поспішають виконувати цю забаганку. Тож з нового року за старі таблички української мовою людей штрафуватимуть.
Вивіски українською мовою примусово знімають
Окупанти запевняють, що більшість підприємців або вже замінили старі вивіски та рекламу, або роблять це зараз. За тих, хто не зняв українськомовні таблички, це зроблять комунальники. Деякі з власників не можуть демонтувати вивіски, бо виїхали з міста. Про це «Бердянськ 24» дізнався з пропагандистських тг-каналів.
Заступник псведомера Олексій Бойков повідомив, що напередодні з підприємцями провели кілька бесід, де розповіли чому в українському місті не має бути української мови.
«У випадках, коли немає реагування на наші розпорядження, до роботи підключаються співробітники наших комунальних підприємств, які просто демонтують старі україномовні вивіски. Представники адміністрації міста тричі обійшли усі підприємницькі структури. Спочатку просто поговорили, потім рознесли розпорядження. Втретє перевірили виконання приписів. І ось там, де приписи не були виконані, ми зараз демонтуємо всі старі вивіски. У переважній більшості це стосується об’єктів, власники яких виїхали з Бердянська», – розповів окупаційний посадовець Бойков.
У Бердянську окупанти розгорнули мобільний пункт набору до Росгвардії
Також збирають будматеріали для військових
У Бердянську впроваджують рекрутинг. Російські військові проводять акцію «На службу в Росгвардію!». В захопленому місті розгорнули мобільний пункт відбору на військову службу за контрактом. Про це «Бердянськ 24» дізнався з Z-пабліків. Росгвардійці розповідають про службу в ворожому війську. Зокрема у підрозділах, розташованих на ТОТ Запорізької області.
Водночас політична партія «Єдина росія» проводить в окупованому Бердянську акцію допомоги військовим. Людей просять приносити будівельні матеріали та інструменти для зміцнення новозахоплених позицій. Окупанти навіть опублікували список необхідного, зокрема дошки, сітку рабицю, лопати з пилами та цвяхи. Також з людей збирають медикаменти для окупантів.
В садочках окупованого Бердянська не вистачає дітей
Водночас у місті в кілька разів знизився рівень народжуваності
Дошкільний навчальний заклад №25 «Ромашка», що в мікрорайоні «Південгідромаш», оголосив про набір дітей. Окупанти намагаються налагодити роботу садочків, але вихованців не вистачає. Наприкінці листопада тут все ще набирають групи. Про це «Бердянськ 24» дізнався з Z-пабліків.
Для порівняння, до окупації батьки ставали в чергу до садочка одразу після виписки з пологового будинку. Про це нам анонімно розповіла підписниця.
«Заклади дошкільної освіти були укомплектовані. Списки складали задовго до початку навчального року. Вже наприкінці літа групи були набрані. Я пам’ятаю, як отримали свідоцтво про народження й одразу стали в чергу до садочка. Заздалегідь за три роки! І так робили усі, щоб дитині вистачило місця в потрібній за віком групі», – повідомила переселенка з Бердянська.
В Бердянську знизилась не лише кількість дітей дошкільного віку, але і народжуваність. Псевдовлада відзвітувала, що за понад два роки окупації в російському РАЦСі зареєстрували 300 немовлят. Про це попагандистські пабліки повідомили в середині листопада. До захоплення міста ця цифра сягала 800 на рік.
Як в Україні продати житло, яке залишилось в окупації?
Чи можлива угода, які документи потрібні та на що варто звернути увагу, розповів керівник адвокатського бюро «Адвокатський захист. Розум» Олександр Розум
До редакції «Бердянськ 24» звернулися з питанням: чи може власник нерухомості, розташованої в окупації, продати або подарувати її іншій особі за українським законодавством? Обидві людини перебувають на підконтрольній території. За словами Олександра Розума, така угода можлива.
Як це працює?
Адвокат пояснив, що оформити угоду купівлі-продажу чи дарування нерухомості, яка перебуває на ТОТ, може будь-який нотаріус України. Однак трапляються випадки, коли людям відмовляють, деякі спеціалісти запевняють що це неможливо.
«Основна причина, чому не всі нотаріуси хочуть братися за ці угоди, – побоювання щодо перевірок. Тому, що під час щорічних перевірок такі угоди розглядаються ретельніше. Деяким нотаріусам легше відмовити клієнтам. Я вже чув історії, що реєстри закриті тощо. Насправді все відкрито, угоди робляться», – пояснив адвокат.
Для нотаріуса важливим є підтвердження статусу ВПО. Якщо продавець або покупець отримав довідку у Києві, місцевий нотаріус може безперешкодно оформити угоду.
Які документи потрібні?
оригінал правового документа;
технічний паспорт;
експертна оцінка;
довідка про склад сім’ї (робить нотаріус через військово-цивільну адміністрацію).
Адвокат зазначив, що технічний паспорт має бути не старший за 2019 рік. Адже з цього періоду всі техпаспорти мали проходити реєстрацію. Якщо документ виданий раніше, його треба переробити. За словами пана Розума, є фахівці, які роблять техпаспорти з ТОТ. Так само можна зробити і оцінку, адже всі реєстри відкриті.
«Ще раз акцентую, що це робиться. Люди у Львівській області зробили таку угоду. Я на якомусь етапі її супроводжував, тобто не було жодних проблем, нотаріус спокійно здійснив угоду та люди поїхали до Бердянська, на власний розсуд ці документи повезли», – зазначив юрист.
Чому люди здійснюють такі угоди?
Адвокат припускає, що таким чином люди намагаються вберегти майно від визнання його безгоспним. Покупець, як новий господар, з новими документами намагається зареєструвати нерухомість за російським законодавством. Втім тут немає жодних гарантій, що окупанти приймуть ці документи.
Друга причина, люди які дійсно придбали майно в окупованому Бердянську, переоформлюють його і за українським законодавством. Це робиться, щоб після деокупації власники не відібрали нерухомість назад. Адже Україна не визнає жодних юридичних угод, здійснених на окупованих територіях за законодавством країни-агресорки.
Особливості оформлення приватних будинків і земельних ділянок
Олександр Розум зауважив, що переоформити квартиру легше, ніж приватний будинок. Якщо земельна ділянка не приватизована до 2022 року і господарі не мають кадастрового номера, угода купівлі-продажу неможлива.
«Зареєструвати новий кадастровий номер зараз на окупованій території неможливо. Якщо старий був зареєстрований раніше, його можна відновити. Однак для продажу будинку витяг з кадастровим номером є обов’язковим. Якщо витяг не надається, угода неможлива за будь-яких обставин», – наголосив адвокат.
Подкаст 38: соцвиплати з паспортом рф, вивіски, рекрутинг до росгвардії, дитсадки, нерухомість
Дізнайтеся, як окупанти тиснуть на мешканців Бердянська: паспортизація, рекрутинг, штрафи за українські вивіски, проблеми з дитсадками та продаж нерухомості.
У цьому випуску:
Соцвиплати лише з паспортом рф: з нового року окупанти припинять соціальні виплати тим, хто не має російських паспортів.
Демонтаж українських вивісок: у Бердянську перейменували вулиці та змушують домовласників змінювати адресні таблички на російськомовні.
Рекрутинг до росгвардії: окупаційна влада встановила намет для вербування до росгвардії. Бердянцям пропонують підписати контракт зі збройними силами рф.
Порожні дитсадочки та народжуваність: народжуваність в окупованому Бердянську мінімальна, а дитячі садочки все ще оголошують набір.
Продаж нерухомості на ТОТ: укласти угоду про продаж нерухомості в окупації можливо, навіть якщо обидві сторони перебувають на підконтрольній території України.
Рубрика #з_нами_все_ок: «Бердянськ 24» презентує нову рубрику #з_нами_все_ок.
Подкаст «Голос Бердянська: Подолання інформаційних блокад» можна слухати на Apple Podcasts, Spotify podcast, Youtube podcast
Ментальна підтримка в умовах окупації. Поради від психологині Наталії Бубнової
Як зберегти віру у краще, коли ти живеш в окупації? Чи варто уникати новин, аби не нашкодити психіці?
Як впоратися з постійною напругою в небезпечному середовищі, реагувати на пропаганду, підтримувати тих, хто залишився в окупації, та уникати фраз, які можуть травмувати.
Психологиня з Бердянська Наталя Бубнова допоможе знайти відповіді на ці та інші питання. Вона пояснює, як маленькі психологічні прийоми допомагають зберегти надію і спокій навіть у найважчих обставинах.
Питання на які в цому відео відповідає психологіня:
Як тривала окупація впливає на психіку людей, які прийняли рішення залишитися в місті?
Чи є психологічні прийоми, які допомагають зберегти надію, особливо коли це в небезпечному середовищі?
Чи варто людям в окупації уникати новин, аби менше нервуватися? І як взагалі варто реагувати на відвертий абсурд, який транслює російська пропаганда?
Люди в окупації відчувають постійну напругу. Як її можна зняти?
Як люди, які виїхали з окупації можуть підтримати різних, які залишились і не нашкодити їм?
Є якісь фрази, які говорити категорично не можна?
Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку?
А як підтримувати один одного, коли вся родина в окупації?
З власної студії в найми. Інтерв’ю з перукаркою-колористкою Єлизаветою Тєльчаровою
У Бердянську Єлизавета працювала на себе. Разом з іншими б’юті-майстрами вона орендувала приміщення, де облаштували студію. У 2022 році майстриня покинула місто, свою справу та почала все спочатку.
Дівчина розповіла в інтерв’ю «Бердянськ 24», як знайшла себе у Вінниці, чи планує повертатися до підприємництва та чому зараз жінки ходять до перукаря більше, ніж до лікаря.
«Зробила фото в дзеркалі та попрощалась»
Єлизавета зізнається, що після повномасштабного вторгнення та окупації Бердянська не виходила на роботу жодного дня. Вона виїхала з міста у квітні 2022 року, коли швидка допомога відмовилась їхати на виклик до її сина. У бердянки двоє дітей, тому якісна та швидка медицина була пріоритетом.
«До мого малого не приїхала швидка. Нам відповіли, що у нас комендантська година і все. Я наступного дня сказала, що їду. Ми не розуміли, яке це буде місто, виїжджали в нікуди. Я знала, що не буду їхати за кордон і все. Мені дуже хотілося бути в Україні, щоб це було безпечно, щоб були лікарі поряд», – наголосила дівчина.
Перукарка розповіла, що досі не продала обладнання в Бердянську. Вона згадала як востаннє була у своєму салоні перед тим, як покинути місто.
«Все там стоїть: наші мийки, крісла, дзеркала. Навіть не хочемо продавати. Коли дівчата з Бердянська почали продавати свої робочі місця, я в це не вірила. Весь цей час, коли я була в Бердянську, не працювала жодного дня. Я прийшла, забрала свої інструменти, забрала фени, ножиці й усе. Зробила фото в дзеркалі та напевно попрощалась», – згадала бердянка.
«Домом не стане жодне місто»
До Вінниці Єлизавету запросила знайома, зрештою тут дівчина і залишилась. Каже, що місто привітне та затишне, але домом так і не стало.
«Подруга приїхала з Польщі, каже: «я вже так хочу додому». Я кажу: «куди?» Вона – до Польщі. А я: «не кажи так. Дім – це дім. Домом, непевно, не стане жодне місто, куди б ти не поїхала». Кожна людина звикає до міста, де вона живе. У Вінниці мені комфортно. Я дуже люблю проводити час біля води. Але море є море. Нічого не зрівняється», – зазначила бердянка.
Єлизавета поділилася, що вінничани дуже гостинно прийняли переселенку з півдня. Дівчина запевнила, що не чула дорікань за російську.
«Я ніколи не хвилювалася за мову. Те, що я говорю російською, це не провина моєї мами, не моя. Так воно склалося. Я розмовляю переважно російською та мені ніхто не робив зауважень. Коли я переїхала, у Вінниці теж багато розмовляли російською. Вони згодом перейшли на українську мову. Я стараюсь, я хочу розмовляти», – запевнила переселенка.
Бердянка розповіла, що вінничани допомагали ВПО. Втім вона не сприймає себе як переселенку та не очікує допомоги. Каже, що відчуває себе на рівних з місцевими.
«У Вінниці було багато допомоги. Хтось казав, іди, візьми, візьми. Я кажу, я не хочу, мені не треба. У мене все є, у мене ж там вдома є одяг і посуд. Навіщо мені? Я ж скоро повернусь додому. Але все одно брали якісь дитячі речі», – згадала переселенка.
Власна справа не на часі
Перукарка-колористка запевнила, що роботу було знайти не складно. Втім вона бажала потрапити до певного салону, навіть довелося проходити відбір.
«Мені не складно буде знайти роботу ніде: чи за кордоном, чи в іншому місті. Тому, що у мене є досвід, я знаю як працювати, як набивати клієнтів. Коли я приїхала до Вінниці, то спочатку не розуміла як буду працювати. Починати заново на себе чи йти до салону та в буде директор, якісь правила. Коли ти жила без правил, по своєму графіку, то я вже не розуміла, як буду працювати на когось. Спочатку я хотіла кабінет, але як почався блекаут, то почала думати, що буду робити, як скасовувати клієнтів… Тому захотіла працювати в салоні. Я не розумію чому, але загорілася працювати в цьому колективі. Написала дівчаткам в директ, вони кажуть, що ми розширюємося та набираємо нових майстрів. Було багато співбесід і чомусь вони обрали мене», – зазначила колористка.
Досвід роботи на когось для перукарки незвичний, втім є свої переваги.
«Студія тобі робить рекламу, надає клієнтів. А коли ти сама на себе працюєш, то це лише твоя відповідальність де ти їх візьмеш. І бути директором хочу, найняти людей, багато чого хочу, але напевно не в цей період, не зараз. І всі майстри, які були в Бердянську, вони якось ще не поспішають відкривати власні студії. Тому, що в тебе там все було, все закінчилось і починати знову…», – зауважила б’юті-майстриня.
Перукар замість психолога
Єлизавета наголосила, що повернеться до Бердянська, але не впевнена чи залишиться там жити. Дівчина обирає життя тут і зараз. Каже, що багато жінок зараз попри війну почали більше себе балувати. Єлизавета впевнена, що похід до перукаря може замінити психолога.
«Попри стреси, попри все жахіття навколо, дівчатка все одно хочуть щось робити для себе. Навіть дарують одна одній. Хочуть, щоб зробили мамі повне перевтілення, тому що вона ніколи не була в салоні. Хочуть подарувати якусь дорогу послугу: нарощення волосся чи кератин. Так, не на часі наростити волосся, але це її мрія. І якщо не зараз, то коли? Перукар – це психолог. І до нас ходять навіть більше, ніж до лікаря», – зазначила бердянка.
Для того щоб ви могли читати новини без VPN у нас є телеграм канал, куди ми вантажимо повні новини, вайбер канал, і ця розсилка, приєднуйтесь до нас. Гарного вечора)